Опитування в українських школах підтвердили, що 52% дітей зазнають знущань через зовнішність, 7% піддаються приниженням за статевою ознакою, 5% піддаються буллінгу у зв'язку з орієнтацією, ще 5% — через етнічну приналежність.

Але найжахливіше, що діти зазнають знущань і соромляться комусь про це говорити. 50% жертв не знають, кому розповісти про своє лихо чи боятися, що зроблять лише гірше.

Після Росії, Албанії та Білорусії Україна перебуває на четвертому рівні за рівнем юнацької агресії.

Саме тому 19 січня 2019 року набув чинності Закон України про протидію буллінгу. І силами ювенальної поліції постійно проводяться заходи та роз'яснювальні роботи серед дітей та підлітків, щоб запобігти насильству.

Так, наприклад, минулий тиждень в Україні повністю присвячений протидії буллінгу серед дітей та підлітків.

Що таке булінг і як за нього карають

Говорячи юридичною мовою, буллінг – це систематичне фізичне, психологічне, економічне та сексуальне насильство, в тому числі і із застосуванням сучасних засобів електронних комунікацій, яке застосовується проти малолітньої чи неповнолітньої людини.

З 19 січня 2019 року булінг в Україні вважається адміністративним правопорушенням. Карається адміністративною відповідальністю – стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Санкція статті має на увазі покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних прожиткових мінімумів. Це приблизно 850-1700 гривень або ж громадські роботи терміном від 20 до 40 годин.

Якщо адміністративний проступок вчинено повторно або групою людей, то доведеться заплатити штраф від 1700 до 3400 тисяч гривень. Або відпрацювати на благо суспільства – від 40 до 60 годин.

Неповнолітнім також не вдасться відкрутитись від покарання за знущання. Якщо у буллінгу викрили неповнолітнього, до 16 років, то штраф мають заплатити його батьки — 850-1700 гривень або ж громадські роботи терміном від 20 до 40 годин.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ХАРКОВА ТА ОБЛАСТІ, ТО ЗА ПЕРІОД ІЗ СІЧНЯ 2019 РОКУ БУЛО ЗАРЕЄСТРОВАНО ЧОТИРИ ПРОТОКОЛИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПОРУШЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ БУЛЛІНГУ.

Покарання зазнали лише в одному з цих випадків.

Випадок перший. Місто Ізюм, Харківської області. П'ятнадцятирічний школяр вирішив, що приниження однокласника зробить його популярним. Він систематично чинив психологічний тиск на товариша, доки батьки постраждалого не написали заяви до поліції.

Факти знущань підтвердили однокласники, класний керівник та директор школи.

Справа була передана до суду. Оскільки кривдник неповнолітній, його вчинки відповідатиме мама. Вперше служителі Феміди вирішили покарати штрафом. Обвинувачений у буллінгу та його мама вину заперечувати не стали, заплатили 850 гривень штрафу.

У березні 2019 року у харківській 60-ій школі учень першого А класу напав на свого однокласника. Відсічі не отримав і вирішив продовжити свої знущання. Протягом двох місяців малолітній агресор нападав, бив, штовхав і обзивав свого однокласника. Правоохоронці склали адміністративний протокол, але справу до суду не було передано, закрили у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Ще дві справи, які зафіксували правоохоронці, повернули на доопрацювання. У першому випадку, неповнолітня 2008 року народження систематично знущається з учителів та однокласників.

В іншому випадку – до відповідальності планують притягнути не лише сина, який принижує своїх однолітків, а й його матір. Жінку підозрюють у недбалому виконанні батьківських обов'язків.

У громадськості відразу виникає питання, як поліція може зареєструвати лише чотири випадки, якщо інтернет кишить повідомленнями про те, що з дітей знущалися, або ж били? Мало того, викладали у мережу відео, на якому підлітки жорстоко б'ють один одного або натовпом накидаються на одного.

У ювенальній поліції кажуть, що часто такі повідомлення не підпадають під визначення «буллінг». Наприклад, немає систематичних знущань. Іноді жертва чи батьки підлітка, якого образили, не звертаються до правоохоронців. Або ж пишуть заяву до поліції лише тоді, коли не можуть вирішити конфлікт зі шкільною адміністрацією.

Не вистачило шматка торта

У Харкові, у школі №151 стався кричущий випадок, коли «труїти» дитину почали не діти, а вчителі.

Після закінчення навчального року батьки організували свято своїм дітям та замовили порційний торт. Шматок святкового пирога дістався всім, крім однієї дитини, її мама не здала гроші на ласощі.

Кричущим був той факт, що школярка просилася піти додому, але вчитель змусив залишитися її в класі та присоромив за те, що її батьки не здали гроші. Мама дівчинки заявила, що про цей торт знали лише «обрані» батьки. А вона перестала здавати гроші лише після того, як такі побори стали регулярними. За загальним підрахунком мами за рік клас здає близько 14,5 тисячі гривень лише на «солодкі столи».

Цю ситуацію вирішили без участі правоохоронних органів – мама постраждалої дівчинки написала скаргу до органів освіти та вчителя усунули від навчального процесу, а потім звільнили.

"Встала і сюди підійшла", - побиття підлітка в Ізюмі

13 вересня цього року мережа облетіла відео, на якому дівчина – підліток років 14 – 15 нещадно б'є свою однолітку, ображає, тягає за волосся і б'є по обличчю. Не зупиняється навіть тоді, коли молодик за кадром просить припинити жах.

Своє «досягнення» кривдниця не лише зняла на камеру, а й опублікувала у соціальній мережі.

Психологи в один голос стверджують, що прояви агресії серед дівчат стали частішими фактами. У суспільстві спостерігають такий феномен, як «жінка із закритим серцем». Коли представниці прекрасної статі не лише перебирають на себе чоловічі функції, а й стрімко черствіють душею.

Психологи відзначають, що у дітей та підлітків це особливо виражено. І якщо хлопчики можуть лише морально тиснути на свою жертву, то у випадку з дівчатами у 60% випадків ненависть виллється у бійку.

Кібербулінг

У UNICEF провели опитування серед дітей, які стали жертвами буллінгу. В опитуванні взяли участь 2117 респондентів. 69% опитаних відповіли, що зазнали знущань наживо, 20% постраждали в соціальних мережах і 1% — по телефону.

Тобто 21% респондентів стали жертвами кібербулінгу. Це ще один вид насильства, якому зазнають сучасні діти.

Серед кібербулінгу виділяють – використання особистої інформації, анонімні загрози, телефонні дзвінки з мовчанням, переслідування, happy slapping – насильство заради розваги, тобто знімання знущань на камеру з подальшим розповсюдженням.

У Ювенальній поліції заявили, що у Харкові та області поки що не зафіксували випадків кібербулінгу серед молоді. Принаймні до поліції з такими заявами ніхто не звертався.

Проте правоохоронці просять запам'ятати прості правила для батьків, діти яких стали жертвами насильства в Інтернеті.

Важливим елементом захисту інтересів є фіксація доказів кібербулінгу. Для цього необхідно:

зробити скріншот;
зберегти відео;
скопіювати та зберегти посилання;
записати відео або аудіо спілкування з кривдником.

Юристи радять

Юристи запевняють, за буллінг треба карати та вимагати моральну компенсацію – це єдина можливість припинити знущання.

Якщо ваша дитина стала жертвою буллінгу, насамперед потрібно написати заяву на ім'я директора, прикріпивши всі можливі докази – відео, тексти листування, слова свідків. Також отримати від шкільного чи позаштатного психолога підтвердження, що дитині було завдано моральної травми.

Якщо ж моральною образою справа не скінчилася, зафіксувати у лікаря факт та наслідки побоїв. Це стане доказовою базою на суді.

Якщо вирішити проблему на рівні школи не виходить – необхідно звернутися із заявою та доказами до поліції. Обов'язково проконтролюйте, щоб на копії документа був номер реєстрації.

За кілька днів уточніть, хто веде вашу справу — щоб не затягнули, і винуватець не виявився безкарним: за місяць заява про адміністративне правопорушення анулюється.

У випадку, якщо ваша дитина або близька людина стала жертвою буллінгу можна звернутися за допомогою за телефонами:

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225
Гаряча телефонна лінія протидії буллінгу 116 000
Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0 800 50 17 20
Центр надання безоплатної правової допомоги - 0 800 213 103
Поліція – 102

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ З БУЛЛІНГОМ

Однією з перших країн, де про булінг почали говорити на державному рівні, стала Швеція.

Тут не лише ухвалили закони, що захищають жертву буллінгу, а й проводять систематичну профілактичну роботу силами державних підприємств та некомерційних організацій.

Особливим успіхом користуються так званий «Метод Фарсту», коли у навчальних закладах створюють спеціальні антибулінгові команди. У них ходять учні та вчителі, які захищають учнів перших-дев'ятих класів.

Але найефективнішою антибулінговою кампанією називають норвезьку програму Дена Ольвеуса. Вона не лише знижує випадки цькування на 30-50%, але одночасно знижуються показники антисоціальної поведінки. Ця програма ґрунтується на створенні теплого та позитивного шкільного середовища проживання та акцентує увагу не на покаранні, а на заохоченні мирного існування. Ця програма є обов'язковою у всіх школах Норвегії.

У всіх школах Швеції та Норвегії підписують договори зі школярами (навіть із першим класом) про те, що вони не мають права завдавати психологічної або фізичної шкоди однокласникам. Інакше директор має право поставити винуватця на облік у поліцію.

Читайте також: «Порядки були суворі»: жіночі школи Харкова у ХІХ столітті

В Україні справами дітей, у тому числі й проблемами буллінгу, займаються представники Ювенальної поліції. Вони зазначають, що основними методами боротьби з дитячою та підлітковою жорстокістю залишаються профілактичні бесіди з дітьми та батьками, культурні заходи спільно з адміністрацією навчальних закладів. Ювенальна поліція розглядає заяви про випадки буллінгу та надає послуги психолога постраждалій стороні.

All news

Comments:

Only authorized users can leave comments.