Підвищення кваліфікації 2020—2021: які документи оформити
Пропонуємо маршрут із питань підвищення кваліфікації прокласти помісячно. Це допоможе визначити обсяг роботи, своєчасно спланувати, правильно оформити документи. Почнімо з огляду нормативних документів, адже дотримання їх вимог — обов’язкове.
Якими нормативними документами керуватися
Основний документ — Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800 (далі — Порядок).
Порядок визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації.
Кожен педпрацівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію (ч. 1 ст. 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
МОН рекомендує: починаючи лише з 28 вересня 2017 року у педпрацівників з’явився обов’язок щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність, а загальний сукупний обсяг годин, виділених на підвищення кваліфікації, впродовж 5 років не може бути менше 150 годин. Це означає, що до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження якогось конкретного (і кимось безпідставно визначеного) обсягу підвищення кваліфікації. Єдина на сьогодні вимога може полягати лише у необхідності підтвердити щорічне (тобто у 2017, 2018, 2019 роках) підвищення кваліфікації (незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації). Крім того, у цей 5-річний період, відлік якого розпочався з 25 вересня 2017 року, недоцільно включати обсяг результатів підвищення кваліфікації, здобутих раніше. |
Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педпрацівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин. Із них не менше 10% загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у роботі з учнями з особливими освітніми потребами.
Якщо педпрацівник викладає кілька навчальних предметів, він самостійно обирає послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період у межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством. Підвищення кваліфікації протягом п’яти років має становити сукупно, за всіма посадами, які обіймає педпрацівник та/або навчальними предметами, не менше 150 годин. Тому немає жодних правових підстав збільшувати (додавати) такі години за кожною посадою чи навчальним предметом.
Законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педпрацівник має присвятити своєму професійному розвитку протягом одного року. Тож обговоріть та узгодьте це питання на засіданні педагогічної ради закладу.
Підвищувати кваліфікацію можна за різними формами, видами. Педпрацівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (п. 7 Порядку).
Шукати інформацію щодо підвищення кваліфікації педпрацівник може будь-яким способом:
- безпосередньо на сайтах суб’єктів підвищення кваліфікації;
- на різних інформаційних чи спеціальних ресурсах;
- у тематичних групах;
- через запит необхідної інформації безпосередньо у суб’єкта підвищення кваліфікації тощо.
Педпрацівники мають можливість поєднувати не лише форми підвищення кваліфікації, а й підвищувати кваліфікацію у різних суб’єктів. Це зазначено й у листі МОН «Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» від 04.03.2020 № 1/9-141 (далі — лист МОН).
Кожному педпрацівникові гарантується право підвищувати кваліфікацію в комунальному закладі післядипломної освіти, розташованому на території відповідної (за місцем проживання такого педпрацівника) області, Автономної Республіки Крим, міста Києва чи Севастополя, що не обмежує його право обрати іншого суб’єкта освітньої діяльності для підвищення своєї кваліфікації.
Нормативні документи переглянули. Час спланувати дії помісячно.
Грудень 2020-го
Якщо не встигли ознайомити педагогів закладу з нормативними документами з питань підвищення кваліфікації, зробіть це саме зараз. Упевнена, наша публікація вам допоможе якісно це зробити.
Запропонуйте кожному педагогу оцінити власні професійні (фахові і загальні) компетентності і педагогічну майстерність, усвідомити потреби. Можна провести анкетування для виявлення потреб, отримати поради від колег тощо.
Наступне завдання — знайти суб’єктів підвищення кваліфікації, які здатні задовольнити потреби працівників закладу, проаналізувати форми (форму) і вид (види) підвищення кваліфікації, які ці суб’єкти можуть запропонувати для врахування потреб педагогічних працівників тощо.
Результати виконання цих завдань зафіксуйте в орієнтовному плані підвищення кваліфікації. Обговоріть його на засіданні педагогічної ради, яка має його затвердити. Тож у протоколі засідання має бути записано:
«Затвердити орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу на 2021 рік (додається)». |
Не забудьте в орієнтовному плані підвищення кваліфікації записати інформацію про загальну кількість педпрацівників, які підвищуватимуть кваліфікацію, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. План розмістіть на інформаційному стенді закладу освіти та на вебсайті закладу / вебсайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти.
Дедлайн: протягом двох робочих днів з дня затвердження орієнтовного плану підвищення кваліфікації педагогічною радою, але не пізніше 25 грудня поточного року.
На підставі орієнтовних планів підвищення кваліфікації ІППО та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей.
Січень 2021-го
Зазвичай у січні кожен заклад освіти має уже затверджений кошторис на відповідний календарний рік. Щойно директор знатиме про кількість коштів на підвищення кваліфікації з державного та/або місцевого бюджетів, а також кількість інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти на підвищення кваліфікації (благодійні кошти тощо), він має оприлюднити загальний обсяг коштів.
Дедлайн: невідкладно.
Наступне завдання — поінформуйте педпрацівників про обсяг коштів. Відтак кожен працівник має оформити пропозицію. Хоча її оформляють у довільній формі, однак вона має містити таку інформацію:
- тема (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);
- форма, обсяг (тривалість);
- суб’єкт (суб’єкти) підвищення кваліфікації;
- вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.
Дедлайн: протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання закладом інформації про кількість коштів на підвищення кваліфікації.
За згодою педпрацівника його пропозицію можна буде уточнити або змінити, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації.
Педагогічна рада розглядає пропозиції та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік, за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педпрацівниками. Слова «за винятком» не означають, що неможливо включати до відповідного плану будь-які форми й види підвищення кваліфікації, що педпрацівник здійснює за власні кошти чи з інших джерел, не заборонених законодавством, тобто безоплатно для педпрацівника, та не здійснюються за рахунок бюджетних коштів. Ці слова означають, що педагогічна рада не може впливати на розмір таких коштів, «затверджуючи» їх у відповідному плані.
Тому в плані має бути відображена не конкретна сума коштів, а інформація про те, що таке підвищення кваліфікації здійснюється за рахунок «самостійного фінансування» чи «безоплатно» (лист МОН).
Строк і процедура подання педпрацівниками своїх пропозицій до орієнтовного плану — внутрішнє питання закладу освіти.
Тож у протоколі засідання має бути записано:
«Затвердити План підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу на 2021 рік (додається)». |
Зверніть увагу, чи правильно зазначена інформація у Плані підвищення кваліфікації закладу на відповідний календарний рік. У ньому фіксують таку інформацію:
- список педпрацівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у календарному році;
- теми (напрями, найменування);
- форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації — у годинах або кредитах ЄКТС;
- перелік суб’єктів підвищення кваліфікації;
- строки (графік);
- вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педпрацівником.
План підвищення кваліфікації може містити й додаткову інформацію.
Джерела фінансування підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: кошти державного, місцевих бюджетів, кошти фізичних та/або юридичних осіб, інші власні надходження закладу освіти та/або його засновника, інші джерела, не заборонені законодавством.
План можна змінювати протягом року. Порядок внесення змін визначає педагогічна рада. За погодженням педпрацівника, керівника закладу і суб’єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.
Лютий — листопад 2021-го
Педпрацівники мають право на підвищення кваліфікації як згідно з Планом підвищення кваліфікації, так і поза його межами. Вочевидь, поза межами плану педпрацівник підвищує кваліфікацію за рахунок самостійного фінансування. Підвищення кваліфікації, що відбувається понад 150 годин, — добровільна справа педпрацівника і не потребує будь-якого регулювання, визнання чи контролю з боку держави чи адміністрації закладу освіти.
На підставі Плану підвищення кваліфікації керівник закладу укладає між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договір про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний календарний рік. (В управлінні освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради буде тристороння угода між ЗЗСО, управлінням і суб’єктом надання послуг).
Укладати договір між керівником закладу та суб’єктом підвищення кваліфікації із зазначенням джерела фінансування підвищення кваліфікації — обов’язково, якщо підвищення кваліфікації здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти на підвищення кваліфікації.
Отже, якщо підвищення кваліфікації здійснюється на підставі затвердженого педагогічною радою плану підвищення кваліфікації, але відповідні освітні послуги надаються на безоплатній основі або за рахунок самостійного фінансування педпрацівником, то договір від імені закладу освіти не укладається (лист МОН).
Педпрацівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає до педагогічної ради закладу освіти клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації.
Дедлайн: протягом місяця з дня подання.
Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педпрацівників закладів освіти встановлює педагогічна рада закладу.
- Результати підвищення кваліфікації у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання і підтвердження ( У Донецькій області , наприклад, це ОблІППО, Донбаський державний педагогічний університет, Маріупольський державний університет – документи цих закладів не затверджуємо педрадою. Мають КВЕДИ 85.59 чи 85.60, які надають право на підвищення кваліфікації : АЦР (Академія цифрового розвитку, ГО «Прометеус», «Освітній проєкт «На урок», «Всеосвіта», "ЕДЮКЕЙШНАЛ ЕРА", "МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ-УКРАЇНА" (ТОВ "МЦФЕР-УКРАЇНА"), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКИЙ ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ" (ТОВ "УВУПО") та ін., проте треба звіряти дійсність документа з базою виданих свідоцтв та відповідність програмі + затверджувати педрадою.
Як перевірити інші:
- Вводимо у пошуку «Безкоштовний запит Міністерства юстиції України»
- Обираємо суб’єкт: фізична чи юридична особа
- Вводимо у пошуковий рядок назву суб’єкта повну, коротку та код ЄДРПОУ(Наприклад: «Освітній проєкт «На урок», товариство, 123456)
- Коли з’явилася інформація – натискаємо позначку «Детальніше»
- Шукаємо КВЕДИ 85.59 чи 85.60, які надають право на підвищення кваліфікації (Мають ці КВЕДИ: АЦР (Академія цифрового розвитку, ГО «Прометеус», «Освітній проект «На урок», «Всеосвіта», "ЕДЮКЕЙШНАЛ ЕРА", "МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ-УКРАЇНА" (ТОВ "МЦФЕР-УКРАЇНА", ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКИЙ ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ" (ТОВ "УВУПО") та ін..
Окремі види діяльності педпрацівників — самоосвіта, здобуття наукового ступеня чи ступеня вищої освіти — можна визнати як підвищення кваліфікації (п. 26 Порядку).
Окремі види діяльності не є власне підвищенням кваліфікації. Та за своїми результатами їх можна визнати (зарахувати) як підвищення кваліфікації саме у зв’язку з тим, що особа під час відповідної діяльності здобула нові та/або вдосконалила раніше здобуті компетентності у межах професійної діяльності або галузі знань.
Педагогічна рада закладу може визнати результати інформальної освіти (самоосвіти) педпрацівників як підвищення кваліфікації, якщо педагоги мають науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання, крім звання «старший вчитель» (п. 29 Порядку).
Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти, третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня або наукового рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнають як підвищення кваліфікації педпрацівників (п. 30 Порядку). Зверніть увагу, що здобуття педпрацівником відповідного рівня вищої освіти «визнає», а не «може визнати» педагогічна рада. Це пов’язано з тим, що під час здобуття вищої освіти особа набуває нових компетентностей і таке здобуття відбувається виключно у закладах вищої освіти, які мають ліцензію на освітню діяльність та видають дипломи про вищу освіту, зокрема державного зразка, за акредитованими освітніми програмами. Водночас таке «визнання» не може замінити обов’язок кожного педпрацівника щорічно підвищувати власну кваліфікацію і педагогічну майстерність. Тому таке «визнання» може відбутися лише одноразово (у рік подання до закладу освіти відповідного диплому про вищу освіту).
Обсяг підвищення кваліфікації шляхом здобуття наукового ступеня, рівня вищої освіти зараховують відповідно до встановленого обсягу освітньо-професійної (освітньо-наукової, освітньо-творчої) програми у годинах або кредитах ЄКТС, за винятком визнаних (зарахованих) результатів навчання з попередньо здобутих рівнів освіти.
Вищу освіту, яку особа здобула до прийняття на посаду педпрацівника, не можна зарахувати як підвищення кваліфікації. І не можна здобуття ступеня вищої освіти зараховувати двічі (повторно), якщо його вже зарахували як підвищення кваліфікації.
Скільки годин підвищення кваліфікації повинен мати педагог у 2020 році: роз’яснення Держслужби якості освіти України
Державна служба якості освіти України у листі від 20.11.2020 №ִ 01/01-08/1373 роз’яснила, що станом на 2020 рік безпідставно вимагати у педагогів надавати документи, які підтверджують підвищення кваліфікації у обсязі не менше ніж 150 годин. Єдина на сьогодні вимога — необхідно підтвердити щорічне підвищення кваліфікації (тобто у 2017, 2018, 2019 рр.) незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації.
Обов’язок щороку підвищувати кваліфікацію з’явився у педагогічних працівників з 28 вересня 2017 року. Він визначений у статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Загальний сукупний обсяг годин, виділених на підвищення кваліфікації, протягом п’яти років не може бути менше 150 годин. З них не менше 10% загальної кількості годин повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у роботі з учнями з ООП.
Тому до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педпрацівника підтвердити конкретний обсяг підвищення кваліфікації.
Законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педпрацівник має присвятити своєму професійному розвитку протягом одного року. Це питання педпрацівник вирішує самостійно, обговорює та узгоджує на засіданні педагогічної ради закладу освіти.
Відповідно до Порядку загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років, а обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного, позашкільного закладу освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.
З огляду на відсутність установлених законодавством норм щорічного підвищення кваліфікації, необхідного для проходження чергової атестації, МОН рекомендує атестаційним комісіям, починаючи із 2020 року:
1) установлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме:
30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
2) установлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти та не менше ніж:
24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
Щорічний обсяг (кількість годин) підвищення кваліфікації визначається педагогічним працівником та має бути відображений у відповідному плані підвищення кваліфікації, а в рік проходження атестації має бути не меншим зазначених вище обсягів. При цьому, облік годин підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за накопичувальною системою. Якщо обсяг підвищення кваліфікації визначається в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, то 1 кредит дорівнює 30 годинам.
Згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2019 № 1/9-683 http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/66556/
Підвищення кваліфікації керівників закладів освіти ґрунтується на тих же засадах, що і підвищення кваліфікації інших педпрацівників. Але є особливість, пов’язана з їхніми управлінськими повноваженнями. Зокрема, керівник, крім приватного закладу, зобов’язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти також курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин. Ці 90 годин мають бути включені до загального обсягу підвищення кваліфікації (не менше 150 годин) протягом п’яти років (ч. 4 ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Для визнання результатів підвищення кваліфікації в інших суб’єктів підвищення кваліфікації педагогічна рада заслуховує педпрацівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору та повинна ухвалити рішення про:
- визнання результатів підвищення кваліфікації;
- невизнання результатів підвищення кваліфікації.
У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада закладу освіти може надати рекомендації педпрацівнику щодо повторного підвищення кваліфікації в інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або ухвалити рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.
Факт підвищення кваліфікації педпрацівника підтверджуйте актом про надання послуги з підвищення кваліфікації. Його підписують керівник закладу та суб’єкт підвищення кваліфікації. Такий акт — підстава для оплати послуг суб’єкта підвищення кваліфікації згідно з укладеною угодою щодо підвищення кваліфікації. Акт не складають, якщо договір не укладали, а послуги з підвищення кваліфікації педпрацівник оплачував самостійно чи отримував безоплатно (лист МОН).
Акт — первинний бухгалтерський документ, може бути складений у паперовій або в електронній формі та має містити всі обов’язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Грудень 2021-го
Педпрацівники повинні поінформувати керівника закладу або уповноважену ним особу про стан проходження підвищення кваліфікації у поточному році та надати копії отриманих документів про підвищення кваліфікації.
Дедлайн: не пізніше 25 грудня.
Якщо педпрацівник підвищував кваліфікацію завдяки інформальній освіті (самоосвіті), замість документа про підвищення кваліфікації він подає звіт про результати підвищення кваліфікації або творчу роботу, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на вебсайті закладу освіти та/або в електронному портфоліо педпрацівника (у разі наявності). Форму звіту визначає відповідний заклад освіти (п. 25 Порядку).
Обсяг підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) зараховують відповідно до визнаних результатів навчання, але не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік. Це стосується лише тих педпрацівників, які мають науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання. При цьому, наявність педагогічного звання «старший вчитель» не є достатнім для можливості визнання результатів самоосвіти як підвищення кваліфікації.
Інформацію про підвищення кваліфікації працівника зберігайте в особовій справі працівника.
Облік результатів підвищення кваліфікації педпрацівників закладу освіти для контролю виконання ними Плану підвищення кваліфікації здійснюйте на підставі отриманих закладом освіти копій документів про підвищення кваліфікації. Запропонуйте педпрацівникам також самостійно у довільній формі обліковувати власні результати підвищення кваліфікації. Так вони уникнуть будь-яких непорозумінь.
Одна із засад державної політики у сфері освіти та принципом освітньої діяльності — фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом.
Заклад освіти має право самостійно ухвалювати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством.
Отже, з усіх питань, не врегульованих законодавством, заклади освіти мають право брати на себе відповідальність і самостійно ухвалювати відповідні рішення з дотриманням загальних засад доброчесності і справедливості.
Вам у поміч — вебінар «Як оформити документи для підвищення кваліфікації у 2021-му». Перегляньте його на edirshkoly.mcfr.ua і дізнаєтесь, яка інформація має бути у планах підвищення кваліфікації, які документи потрібно оприлюднити і коли, що має бути зазначено у документі про підвищення кваліфікації та який порядок визнання результатів підвищення кваліфікації.